Роботи на пивоварні Шульца проводять без дозволів – КМДА
Департамент охорони культурної спадщини КМДА не надавав дозволи на проведення будь-яких робіт на території пивоварні Карла Шульца. Наразі у відомстві проводять дослідження аби надати будівлям заводу статусу об’єкту культурної спадщини.
Про це Департамент охорони культурної спадщини КМДА повідомив "БЖ" у відповіді на інформаційний запит.
Який статус пивоварні зараз
Незважаючи на те, що будівлі на території пивоварні не перебувають на обліку об’єктів культурної спадщини, пивзавод Карла Шульца має історико-культурну цінність та внесений до переліку об’єктів ХІХ-ХХ ст., яким може загрожувати знищення або пошкодження.
Які руйнування зафіксовані комісією:
- 3 листопада 2022 спеціалісти зафіксували ознаки руйнації однієї із будівель, розташованої зі сторони провулку Лужевського.
- 27 лютого 2023 комісія встановила, що один із корпусів комплексту будівель пивоварні Шульца демонтовано, а на іншому з корпусів комплексу будівель проведено частковий демонтаж об’єму даху та двох поверхів.
За наявною у Департаменті інформацією, комплекс будівель Пивоварні
Карла Шульца перебуває у приватній власності БО «Міжнародний благодійний фонд «Фонд національного добробуту Криму».
Що по дозволам
У Департаменті стверджують, що дозволи на виконання будь-яких робіт на території пивоварні Шульца не надавалися та не реєструвалися. До того ж відомство зверталося до власника з вимогами зупинити проведення робіт за вказаною адресою та надати наявну дозвільну документацію на проведення відповідних робіт.
З цього приводу КМДА проінформувало Міністерство культури та інформаційної політики України стосовно проведення робіт, що відбуваються на території заводу.
Раніше ми писали, що 24 березня Київська міська прокуратура наклала арешт на історичні будівлі пивоварні Карла Шульца.
Нагадаємо, що в 2021 році будівля пивзаводу Шульца на Деміївці опинилася під загрозою знищення. Причиною цього стало нове будівництво. На місці пивоварні вирішили звести кримськотатарський культурно-освітній центр з мечеттю на 5000 осіб.
Щоб завадити знищенню історичних будівель, активісти звернулися з відкритим листом-зверненням до керівництва Турецької Республіки. У ньому вони наголосили на необхідності проведення громадського обговорення щодо будівництва Ісламського культурного центру. 5 квітня активіст Дмитро Перов передав лист-звернення співробітникам Посольства республіки Туреччина.
Фото: Дмитро Перов, Антон Короб
